‘School Literature’

Комментарий к книге Сойчине крило

Avatar

lena_slav

Это было интересно. Неплохая задумка, но меня не обрадовало, что все закончилось так, как закончилось (интригую)). Эта девушка, конечно, много натерпелась, однако жалости не вызывает (а пытается!)

Не понравился язык, которым написана книга. Это не тот украинский, который я так люблю! Что-то в этом было не то.

Борис Грінченко, Серед темної ночі
Пантелеймон Куліш, Троє схотінок
Іван Франко, Перехресні стежки
Пантелеймон Куліш, Січові гості
Іван Карпенко-Карий, Безталанна
Леся Українка, Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами…
Іван Нечуй-Левицький, Князь Єремія Вишневецький
Леся Українка, Пісні про волю
Іван Франко, Зів’яле листя
Леся Українка, Одержима
Борис Грінченко, Оповідання
Іван Франко, Сойчине крило
Семен Климовський, Їхав козак за Дунай
Пантелеймон Куліш, Рідне слово
Леся Українка, На крилах пісень
Леся Українка, Камінний господар
Іван Карпенко-Карий, Хазяїн
Олекса Стороженко, Скарб
Леся Українка, Думи і мрії
Іван Липа, Близнята

Рецензия на книгу Перехресні стежки

Avatar

Stritreserka

Люблю книги, які тебе трохи гублять у часі. Здається, що автор ще живий, що пише він про сучасність. Ще здається, що не можна писати про самогубства, нещасливий шлюб, зраду, навіть якщо вона відбувалась подумки і усього лише декілька секунд, якщо ти жив трохи раніше сьогодення. Але останнє - то все моя обмеженість.
Отже, "Перехресні стежки" - це не тільки про Регіну і Рафаловича. Читала книгу двічі, оскільки дуже швидко все забуваю. І якщо перший раз думала, що мова йде про нещасливе кохання, про фатум, про важливість відстоювати своє особисте, про необхідність щастя для двох, то зараз думка змінилась. Адже автор розповідає нам про нас. Про нас темних і неосвідчених, про нас неспроможних боротися за свої права, за своє майбутнє, за свою долю. Якими були русини тоді, такими і залишились. Тут можна багато чого говорити про важливість розумної освіти, про саморозвиток, але то і так усім відомо.
Хочеться сказати, що такі книги дійсно можна вважати класикою, адже їх цікаво читати сучасникам автора і багатьом поколінням після. Проза Івана Франка взагалі фантастичне явище в українській літературі. Тут вже немає мови про тяжку долю кріпаків, про козацтво та інше. Ні, звичайно, треба читати і Шевченка з Кулішем, але мені, як філологу української мови та літератури з маленьким досвідом, все ж таки довподоби проза саме такого типу.

Боевики
Детективы
Детские книги
Домашние животные
Любовные романы