Зарубежная старинная литература
Комментарий к книге Сойчине крило
Рецензия на книгу Хазяїн
nimfobelka
Ще в школі не розуміла, чому жанр цієї п`єси визначають як комедію в чистому вигляді. Ну тому що злодійства, шахрайства, смерті, кінець кінцем, якось воно не дуже смішно. Ні, якісь смішні моменти є, звичайно, але загальний настрій трагічний все ж. Один з героїв цієї п`єси говорить, що над смертю сміятися гріх. А другий йому відповідає, що просто не можна втриматися від гомеричного сміху, коли уявляєш картину, як хазяйн кількадесяти тисяч копиць пшениці біжить аж спотикається, щоб прогнати гусей, які посміли скубти одну копичку. В універі все нарешті встало на свої місця, "Хазяїна" визначили як трагікомедію, все пояснили, і я заспокоїлась.
Это было интересно. Неплохая задумка, но меня не обрадовало, что все закончилось так, как закончилось (интригую)). Эта девушка, конечно, много натерпелась, однако жалости не вызывает (а пытается!)
Не понравился язык, которым написана книга. Это не тот украинский, который я так люблю! Что-то в этом было не то.