Зарубежная классика
Комментарий к книге Моряк, которого разлюбило море
Рецензия на книгу Моряк, которого разлюбило море
giggster
Місіма не може не захоплювати вмінням занурити читача у запоморчливі психологічні глибини персонажів. Мотивація героїв завжди така складна і настільки нетривіальна, стиль такий витриманий і точний, описи доречні, настільки відчувається, що в тексті немає нічого зайвого і випадкового, що можна тільки вчергове подивуватися – як такому автору могли не дати Нобелівську премію.
А на поверхні – простий ніби сюжет з мінімальним набором персонажів Другий помічник капітана Рюдзі Цукадзакі знайомиться з вдовою і хазяйкою модного магазину Фусако, у якої є підліток-син Нобору. У цьому трикутнику, до якого ще обов'язково треба додати ще одного, незримо присутнього персонажа – Море, і обертається сюжет, в якому прискіпливим оком можна побачити традиційні для Місіми теми – призначення, доля і, звісно, смерть.
Книга написана и переведена талантливо. Часть страниц так и подмывает целиком вынести на лайвлиб.
Но если Вам и так грустно, браться за этот том не стоит. После того, как закончил чтение "Моряка...", я еще минут 10 смотрел в одну точку и думал о том, что невысказанное часто ранит гораздо больнее сказанного, а молчание выливается в дела страшные и малопредсказуемые...
И еще - Мисима намекает - нашли свое призвание, держитесь его, а вот слушать его или нет - это уже наше дело.