‘Графіті’

Вот не зря этот роман стал Книгой десятилетия Би-Би-Си. Книга получилась колоритная, человек родившийся на Донбассе, знает о чем пишет. Она настолько реальная и в то же время мистическая. Мне даже казалось, что читаю книгу о путешествии человека в другом измерении от одного подвида существ к другому. Самое смешное, что все эти подвиды - это реальные люди, родом с 90-х, с промышленной зоны. Кто-то попытался забыть то время, а кто-то до сих пор несёт его где-то слева под ребрами. У каждого свои правила, своя жизнь, но каждый из них держится за "своих".

"Що я хочу сказати, — знову звернувся священик до фермерів. — Випало так, що ви живете тут усі разом — і хрещені, і нехрещені, і штунди, і якась босота, яка й читати не вміє як слід. Я тут різних бачив. Ви тут народились і тут виросли, тут ваші родини і ваш бізнес. Все правильно, все справедливо. Але ви воюєте між собою, не розуміючи головного — ворогів поміж вас насправді немає. Вас стравлюють, примушують іти один на одного, послаблюючи вас і роблячи вас беззахисними.
Тому що доки ви разом — вам немає чого боятись. І взагалі — не потрібно боятись. Навіть тоді, коли вас закинуть до ями з левами і не буде звідки чекати допомоги. Просто потрібно покладатись на себе та на свою витримку. Ну, і не забувати вчасно молитись."