‘коллективизация’

Книга сподобалася просто неймовірно.
Традиційний український сюжет про життя з нелюбом у поєднанні з висвітленням життя людини в жорнах історії - це дещо.
Мені здавалося, що я стала одним із персонажів, адже гарячково розмірковувала про можливі сховки для їстівного, і боялася за своїх рідних, і щиро милувалася пейзажами, і відчувала, як стискається серце в передчутті зустрічі з коханою людиною.
У книзі розказано про страшні речі. І цінність її саме у правдивості. У тому, що розповідають про жахливі сторінки української історії, непросте життя людей, про те, як втрачали дорогих людей, перетворювалися на хижаків, як інстинкт самозбереження брав гору над здоровим глуздом, як божеволіли. І десь із глибин пам’яті виринали згадки про те, що говорили мої рідні про ті часи. І пригадався знайдений на горищі старий зошит, у якому мій дід записував трудодні.
Не хочеться говорити довго про такі книги. Їх слід читати.

Для тех, кто читает на русском

Дальше...