‘современная украинская литература’
Комментарий к книге Інтернат
Рецензия на книгу Інтернат
jaromantuka
Я люблю вірші Жадана, а проза - вся не моя. Герої Жадана - не я. Або я, але така, якою не хочу бути, від якої хочеться відгородитись, за яку соромно і сумно. Ви знаєте, що «Інтернат» - це про нашу війну. Тільки не про тих, сильних, хто точно знав, за кого він тримає автомат, а про інших - тих що ні за кого, «маленьких людей», яких нічого не стосується, які нічим не цікавляться, намагаються бути осторонь - і не виходить. Це подорож туди і назад, вчитель Паша майже як хоббіт-рицар у квесті. Треба шукати дорогу через туман, сніг, бруд, холод, будинки без вікон і стін і постійний вогонь. Треба добратись до замку закреслено інтернату і врятувати принцесу закреслено племінника. Треба тікати від власної смерті із запахом псини. Треба нарешті визначитись, на чиєму ти боці, навіть якщо «нікого не шкода»
Ця книжка дуже поетична, дуже сумна і в дуже незручному форматі.
Ця книга увійде в історію. Від письменника, що все бачив на власні очі і так тонко, майстерно передав – тим, хто буде вивчати цю війну. Читаючи, відчуваєш шкірою сіру зиму Донбасу і настрої цього місця-часу. Геніально.