‘Іван Карпенко-Карий’
Комментарий к книге Мартин Боруля
Рецензия на книгу Хазяїн
AlexSarat
Не скажу, що це був великий шедевр, але не поганий, не поганий. Читати можна!
Мене тільки дивує людська сутність, невже на Україні завжди були хабарники, продихвісти і шахраї? Все це ще почалося до революції. До цього я думав, що це прийшло к нам в знак швидкої свободи, яка вдарила нам в голову під час Перебудови і ми від неї "офегели", але ні, це почалося давним-давно і навіть радянські часи нічого змінити не змогли, як там би не казали.
Кінцівка, мене, не радує, дуже не радує, це не кінцівка, вона мені не сподобалася, нехай він хоча би, той Пузир у кінці помер, чи що, а то тільки прогнозами там все наробило і сидіть думайте-гадайте, як в них доля далі повернулася. Не люблю я таких творів, не люблю, просто не люблю. Жахлива кінцівка, але суть та ідея мені зрозуміла, але ця кінцівка все знищила, ось так, любі друзі, ось так.
Як уже було не раз сказано, схожість з "Мещанином во дворянстве" просто очевидна. Але для мене твір Мольєра був якимось веселим, комічним та взагалі позитивним. А тут все було сухо й нудно. Тому не можу поставити високу оцінку. Але в принципі читати можна, і мораль є.