Классическая проза

Прочитавши рецензії, а потім і саму розповідь зробив для себе висновок, що твір Кафки схожий на тест Роршаха. Малюнок один, але кожний знаходить в цьому щось своє, особливе.
І справді, для себе я знайшов цілу низку запитань, які неодноразово цікавили мене, і над якими частенько роздумував.
Візьмемо, наприклад вигляд Грегора - великий жук. Це маленькі жучки не викликають страху, лиш деяку відразу. А здоровецький жук це таки страшне і не менш відразливе видовище. Хіба ж не криється в цьому прообраз сприйняття більшістю неординарних особистостей. Як достеменно відобразив Кафка реакцію, такої більшості - страх, відчуження, бажання знищите те що не вписується в рамки їхнього буденного життя.
Одночасно з цим, образ жука наштовхнула мене на думку, що багато з нас самовіддано, заради сім"ї чи для банального збагачення, намагається тягнути ношу, що втричі перевищує вагу тіла ( межу можливостей людини) не шкодуючи свого часу, сил і здоров"я (в сутності життя). І цей образ плавно перетікає в наступний, який я знайшов в цій чудовій повісті.
А саме - старість. Нікому не потрібний, немічний пенсіонер. Який тягне голодну, скупу на події і тяжку частину життя. Адже, чітко помітно, як швидко відвернулись рідні від Грегора коли він втратив змогу забезпечувати сім"ю, ба-більше, став тягарем на шиї рідні.
Перечитавши свою рецензію ще раз прийшов до висновку, що "Перевтілення" це унікальний твір, який змушує читача заглянути в себе і спроектувати на ситуацію Грегора свої проблеми. Ось і я побачив тут три етапи свого життя, перефразовуючи Лева Миколайовича - дитинство, юність, старість.